Олексій Тулін, Archer Software: Кризи — це нормальна складова бізнес-життя

Засновник та президент компанії Archer Software Олексій Тулін, який вже кілька років очолює IT Dnipro Community, розповів про своє ставлення до кризових ситуацій і пояснив, чому їх не варто боятися.

Олексію, розкажіть, чим зараз займається компанія Archer Software?
Archer Software — консалтингова компанія, що допомагає своїм клієнтам діджиталізувати охорону здоров’я, автоіндустрію та фінансовий сектор. Ми розробляємо програмні архітектури, надаємо послуги з бізнес-аналізу та тестуємо для наших клієнтів їхні продукти та бізнес-ідеї. Ми програмуємо успіх.

З якими основними викликами Ваша компанія зіткнулася цього року?
Як я розумію, це питання з натяком на останні події — пандемію та ін.

Для розуміння: ми існуємо з 2001 року. Ми пережили кризу 2008/09 років, потім революцію та гостру фазу війни 2014/15 років. Взагалі, існування в українських реаліях бізнесу — це постійне перебування в зоні турбулентності. Ми постійно тим чи іншим чином знаходимося в якійсь кризі. Я майже не пам’ятаю періодів, коли все було спокійно, коли ми просто отримували гроші і нічого не треба було робити — такого майже не буває. Через це до таких кризових станів перестаєш ставитися, як до чогось особливого, це стає нормальною складовою бізнес-життя.

Коли ставалися перші кризи — так, це було важко. Цього разу я не можу сказати, що відбулося щось принципово нове для мене. Так, був певний вплив, певні події, певні рішення і т. ін., але не було чогось особливого. З роками звикаєш.

Якщо ж говорити про цей рік, починаючи з березня, які важливі рішення довелося ухвалювати в цей період?

Ще раз, робота директора компанії полягає в тому, щоб ухвалювати рішення щодня. Немає неважливих рішень — усі впливають. Навіть якщо ти вирішуєш щось незначне, це все одно лягає в загальну канву. У тих рішеннях, які були ухвалені через кризу, не було нічого принципово нового.

Бізнес — це дуже живе і гнучке середовище. Там, де можна підлаштуватися, воно підлаштовується, і робить це дуже швидко. Це як живий організм. Ми жили в одних умовах — якось усе працювало, потім раптом умови змінилися — бізнес на секунду завмер, подивився, як можна підлаштуватися, підлаштувався. Поїхали далі.

Так, ми передомовилися з різними сторонами: з клієнтами, з нашими співробітниками. Ми як система підлаштувалися і спокійно їдемо собі далі. Чи це було приємно? Ні, але катастрофи не сталося.

Якщо говорити більш конкретно, як ця криза вплинула на окремі напрямки вашої діяльності та на індустрії, з якими ви працюєте?

Тренди такі, що сфера охорони здоров’я почуває себе дуже добре. Навколо цього крутиться багато можливостей, пов’язаних з кризою. Майже моментально всі почали думати, які системи можна розробити, щоб покращити ситуацію для людей. Іншим галузям, таким як виробництво автівок, важко, але ми не втратили жодного клієнта.

Звісно, є загальний вплив. Був період падіння, коли всі злякалися і почали вичікувати, що буде далі, але це швидко закінчилось. Так, ми втратили певний обсяг, але зараз ми його відпрацьовуємо у зворотному напрямку. Сподіваюся, що до кінця року відпрацюємо і повернемося до точки, в якій ми були.

Чи залучаєте в цей період нових клієнтів?

Звісно, залучаємо. Останнім часом у нас є дуже непогані нові угоди.

Чи змінився ваш підхід до пошуку та залучення клієнтів?

Змінився в тому, що немає можливості їздити на конференції. Одним із напрямків, у яких ми працювали, було відвідування глобальних конференцій, яке ми поєднували з візитами до клієнтів. Таким чином, ми певний час залишалися “on the field”. Зараз цієї можливості немає.

Є загальний тренд: усе, що перестало працювати в офлайні, намагаються перенести в онлайн. Так само і ми. Ми додали ресурси, які компенсують відвідування конференцій через онлайн-роботу.

Як вдається мотивувати співробітників віддалено, підтримувати корпоративний дух? Чи складніше стало працювати в цих умовах?

Моя думка: ніщо не замінить живе спілкування і особисті зустрічі. Віддалена робота добре працює, коли її комбінують з невіддаленою.

Зараз у нас перехідний період. Ми будемо повертатися в офіс, але не знаємо, чи у повному складі. Не знаємо точно, коли це буде, тому що під знаком питання осінь — прогнозують другу хвилю. Ми стежимо за ситуацією. У нас є люди, які ходять в офіс, і є люди, які працюють віддалено. Для тих, хто ходить в офіс, ми створили умови з урахуванням ситуації: розташували відповідно робочі місця, закупили дезінфікуючі засоби і т.д.

Всі кажуть, що криза — це час можливостей. Чи знайшли Ви для себе якісь нові можливості в даній ситуації?

Я впевнений, що криза — це час можливостей. Як я казав, бізнес — це гнучка система. Усе, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. На кризу треба дивитися не як на проблему, а як на можливість використати з неї максимум для успіху компанії.

Чи зробили Ви для себе якісь важливі висновки внаслідок цієї ситуації?

Висновки лише підтвердили речі, про які я думав раніше. Все дуже швидко змінюється. Не буває так, що є нормальний рух подій, потім трапляється криза, яку треба пережити, і усе знову буде нормально — це так не працює. Насправді немає нічого стабільного. Треба бути до цього готовим і не ставитися до криз як до чогось поганого, не боятися і сприймати їх як виклик для себе.

Тобто Ви готові до другої хвилі? Чи готуєтесь до неї якось особливо?

А що, є вибір? Звісно, готовий. По-особливому треба підготуватися, коли ти відкриваєш бізнес — один раз. Багато людей про це не думає.

Тоді відволічімося від теми кризи. Ви є одним із засновників і вже кілька років очолюєте IT Dnipro Community. Які переваги участі в ком’юніті для IT-компаній можете окреслити?

Відомий факт, що зараз конкурують не компанії — конкурують регіони. Це стосується не тільки ІТ, це загальна картина. Є питання, які окремі компанії вирішити не можуть — їх можна вирішити, тільки об’єднавшись. Чим раніше це розуміння буде у певної кількості компаній, тим скоріше вони почнуть використовувати це на свою користь. Усе дуже просто.

Читаєте якусь бізнес-літературу? Можливо, порадите якісь книги, актуальні в цей період?

Класичну бізнес-літературу я не читаю. Читаю багато історичної літератури, зокрема книги із серії “Життя видатних людей”. Із останнього, наприклад, читав біографію Вінстона Черчілля. Як на мене, вона може бути кращим за багато інших підручником з бізнесу, тому що у цієї людини є чому повчитися сучасним бізнесменам.

Читав книжки Насіма Талеба. Остання — «Антикрихкість. Про (не)вразливе у реальному житті» — трохи пророча. Він писав цю книгу ще до кризи, але вона є дуже актуальною зараз. Вона про те, як не бути крихким у кризові моменти.

Чи є у компанії Archer Software своя суперсила?

Звісно є, але я не скажу — вона ж таємна [посміхаючись — прим. авт.].

Чим пишаєтесь, що вас відрізняє від інших компаній?

У першу чергу, я пишаюся людьми, з якими працюю. Якщо тобі не подобається середовище — то як в ньому можна працювати? Отже, основна цінність — це люди і стосунки.

Як засновник власного бізнесу, Ви готові до криз. Можливо, не всі Ваші люди були готові до цієї кризи? Як вони переживають цей період?

Звісно, всі по-різному реагують. Є люди, які за своєю природою турбуються більше, а є такі, які менше. Людям важливо розуміти, що відбувається, тому треба чесно з ними розмовляти — навіть про погані речі, якщо вони є. Найгірше, що може бути, це коли щось відбувається, а ти як роботодавець нічого не кажеш, люди собі щось домислюють — це дуже погана картина.

Я переконаний, що коли такі моменти настають, треба виходити до людей і казати: є така ситуація, ми робимо це і це, щоб її відпрацювати. Можливі наслідки — такі, ми зробимо те й те і сподіваємося, що буде так, результат очікуємо тоді. Можливо, згодом слід повторити ще раз.

У нас була ситуація у 2009 році, коли було певне фінансове просідання, і ми залишилися винні людям приблизно дві місячні зарплати. Тоді в компанії реально не було грошей, щоб розрахуватися, на той час це була велика сума. Згодом процес роботи відновився, але цей борг залишився. Ми певний час не могли його сплатити, треба було якось це розрулювати. Ми виходили до людей, розказували, що ми робимо, як намагаємося заробити гроші, щоб з ними розрахуватися. Це був довгий процес, який тривав приблизно півтора року. Ми періодично говорили з людьми — вони слухали, вірили. Принаймні, мені здавалося, що в компанії не було паніки. Так, це непроста ситуація, але вони бачили, що ми робимо все що можемо, для того щоб вирішити проблему. Врешті-решт усе закінчилося позитивно, ми розрахувалися з усіма. Люди в більшості ставляться з розумінням — з ними треба розмовляти.

На Вашу думку, що очікує IT-ринок Дніпра і IT-ринок в цілому найближчим часом?

Загалом, ринок буде зростати — однозначно. Про те, щоб він зростав у Дніпрі, я подбаю.

Можливо, у світлі останніх подій Ви хотіли б порадити щось іншим IT-компаніям?

Боротися до кінця, не зупинятися, нічого не боятися.

Автор: Людмила Черник