Дія City: ІТ-юрист розповів про особливості спеціального правового режиму

Навколо не вщухають розмови щодо спеціального правового режиму для IT-індустрії Дія City. Одні нещадно критикують, інші вже готують документи для вступу.

Зелене світло проєкту дав Президент України Володимир Зеленський, підписавши 11 серпня закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-ІХ. Цей закон запроваджує правовий режим «Дія Сіті» та визначає організаційні, правові та фінансові засади його функціонування.

Про переваги та підводні камені режиму ми вирішили запитати учасника IT Dnipro Community Максима Носарева (Tretten Lawyers). Він вже вісім років займається юриспруденцією у сфері ІТ, тож добре знає всі болі представників цього бізнесу.

Максим Носарев розклав по поличках найважливіші деталі проєкту Дія City, відомі на сьогодні: умови вступу та резидентства, особливі умови для стартапів, специфіку гіг-контрактів, майбутні зміни щодо співпраці з ФОПами, нюанси договорів NCA, NDA та інше.

Найважливіше про Дія City

Дія City, ймовірно, запрацює вже у 2021 році, максимум — на початку 2022-го. Це спеціальний правовий режим для IT-індустрії, перевагами якого зможуть користуватися компанії, набувши статусу резидента Дія City. 

Ключове питання зараз для більшості фаундерів і CEO українських IT-бізнесів — вступати чи не вступати. Звісно, універсальної для всіх відповіді не може бути. Кожному доведеться ухвалювати рішення самостійно, врахувавши всі переваги та недоліки саме для своєї бізнес-ситуації на поточний момент.

Щоб рішення були усвідомленими та максимально вигідними для вас, розглянемо основні, відомі на сьогодні, умови вступу і резидентства в Дія City.

Кого візьмуть і кому відмовлять у вступі до Дія City

Резидентами Дія City можуть стати тільки юридичні особи (ТОВ, АО та інші), зареєстровані на території України. Тобто, якщо ваш бізнес — це кілька ФОПів, ви не зможете вступити до Дія City.

Щоб мати можливість працювати в рамках Дія City, бізнес повинен відповідати таким критеріям:

  1. Компанія здійснює один або кілька видів діяльності, передбачених Законом про Дія City, і це вказано у її статуті та/або у відомостях про неї в Єдиному державному реєстрі.
  2. Компанія має не менше дев’яти працівників та/або гіг-спеціалістів за підсумками кожного місяця після набуття статусу резидента.
  3. Розмір середньої винагороди всіх працівників/гіг-спеціалістів, коли вже набуто статус резидента, має бути не меншою, ніж еквівалент 1200 євро на кожного.
  4. Кваліфікований дохід від спеціальної діяльності (тобто від IT-діяльності) становить щонайменше 90% від загального доходу.

Не зможе вступити до Дія City компанія, якщо вона:

  1. Зареєстрована на території та/або відповідно до законодавства іншої держави, крім України.
  2. Має 25 і більше відсотків статутного капіталу, що належать державі або громаді.
  3. Має статус неприбуткового підприємства (організації).
  4. Порушила законодавство щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів або не подала вчасно інформацію про структуру власності юридичної особи до відповідних держорганів.
  5. Серед прямих або опосередкованих власників має:
  • державу-агресора,
  • юридичну особу, зареєстровану відповідно до законодавства держави-агресора,
  • фізичну особу, яка постійно (або переважно) проживає на території держави-агресора.

Виключення з цього правила — юридичні особи-власники акцій, які перебувають в обігу на фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабміном (крім випадку, якщо юридична особа зареєстрована за законами країни-агресора).

6. Має серед власників 25 і більше відсотків акцій юридичну особу, яка зареєстрована у одній з держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом (відповідно до списку FATF).

  1. Знаходиться під українськими або міжнародними (визнаними Україною) санкціями або пов’язана з особою, на яку накладено такі санкції.
  1. Визнана банкрутом.
  2. Знаходиться у процесі припинення (якщо воно не є частиною процесу перетворення).
  3. Має понад 30 днів податковий борг, більший за 10 мінімальних зарплат.
  4. Постачає послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів, і не виконала всі вимоги законодавства щодо надання таких послуг (постановка на облік, включення до певного реєстру, отримання ліцензії та інші).
  5. Здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор (крім надання послуг у цій сфері).

Перевіряти компанію на відповідність вимогам Закону буде Міністерство цифрової трансформації України за відкритими державними та міжнародними реєстрами та базами даних. Через шість місяців після вступу до Дія City вам потрібно буде подати незалежний висновок аудитора (а надалі подавати його щорічно) про відповідність критеріям, потрібним для резидентства.

Особливі умови для стартапів

Ви також можете вступити до Дія City, користуючись пільговими умовами для стартапів, якщо:

  • вашій компанії менше ніж два роки,
  • її дохід у рік вступу до Дія City, а також в попередньому і наступному роках не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 це: 1167*6000 грн = 7 002 000 грн).

Компанія повинна відповідати всім вимогам, переліченим у попередньому розділі, але при цьому може:

  • не мати у штаті дев’яти працівників та/або гіг-спеціалістів,
  • середня винагорода працівників/гіг-спеціалістів може бути меншою за 1200 євро.

На таких умовах стартап має право перебувати у статусі резидента Дія City не довше ніж до кінця року, наступного за тим, в якому він набув статусу резидента.

Якщо після 31 грудня наступного року після набуття статусу резидента Дія City стартап відповідає вимогам до резидентів (матиме дев’ять працівників/гіг-спеціалістів, та їхня винагорода становитиме в середньому 1200 євро на кожного), компанія отримує право залишитися у Дія City.

Ще одна пільга для стартапів — їм не потрібно подавати аудиторський висновок про відповідність даних, вказаних при вступі до Дія City, як іншим резидентам (докладніше про такий висновок нижче). 

Водночас якщо уповноважений орган помітить розбіжності між поданими даними та реальною картиною, тоді стартапи повинні будуть надати висновок аудитора про відповідність.

Які документи подавати для вступу до Дія City

Щоб вступити до Дія City, уповноважений представник компанії має подати до уповноваженого органу заяву про набуття статусу резидента Дія City. Ви можете зробити це офлайн або онлайн — за вибором.

Водночас ви можете подати заяву про те, що хочете сплачувати податки саме як резидент Дія City — 9% на виведений капітал. Якщо ви цього не зробите, то будете сплачувати, які і раніше, 18% податку на прибуток. Тут є можливість вибору, і обрати, який саме податок з цих двох сплачувати, резидент може в будь-який час.

Заява про набуття статусу резидента Дія City повинна містити:

  1. Найменування, код ЄДРПОУ, електронну пошту та телефон компанії.
  2. ПІБ, дату та місце народження, ІПН і паспортні дані: керівника, членів виконавчого органу, членів та інших органів (якщо утворені згідно із Статутом), головного бухгалтера.
  3. Перелік видів діяльності.
  4. Запевнення заявника, що компанія не має обставин, які забороняють ставати резидентом  Дія City.
  5. Запевнення заявника про відповідність компанії вимогам, необхідним для вступу до Дія City (не менше дев’яти працівників, розмір середньої винагороди працівникам не менше 1200 євро, 90% кваліфікованого доходу від видів діяльності, що передбачені Законом про Дія City).
  6. Інформацію про розмір доходу заявника за попередній рік.
  7. Інформацію про звернення до уповноваженого органу відповідно до частини третьої Закону про Дія City (для стартапів).

Щорічний звіт про відповідність для резидентів Дія City

Разом із Заявою на вступ до Дія City необхідно подати інформацію про відповідність бізнесу вимогам до резидентства. Вже за шість місяців компанія подає Звіт про відповідність разом з незалежним аудиторським висновком, який також має підтвердити подану інформацію. Надалі такий звіт потрібно буде подавати щорічно.

Звіт про відповідність має включати:

  1. Запевнення про відповідність компанії всім вимогам, необхідним для резидентства (перший розділ цієї статті).
  2. Інформацію про розмір середньомісячної винагороди працівникам/гіг-спеціалістам за кожен місяць звітного періоду.
  3. Інформацію про середньооблікову кількість працівників та/або гіг-спеціалістів за кожен місяць звітного періоду.
  4. Інформацію про розмір частки кваліфікованого доходу компанії в загальному доході компанії, отриманому за звітний період.
  5. Дані про розмір доходу резидента Дія City, якщо це стартап.

Разом зі Звітом про відповідність потрібно подавати незалежний аудиторський висновок за результатами перевірки тверджень резидента Дія City, викладених у ньому. 

Нагадую, що стартапи можуть не подавати аудиторський висновок, якщо уповноважений орган після первинної перевірки не має питань щодо відповідності поданих даних реальній картині.

Гіг-контракти — нова для нашої країни форма відносин між роботодавцем і працівником, між отримувачем послуг та їх надавачем. Гіг-контракт можна укладати тільки в межах Дія City. 

Особливості найму працівників за гіг-контрактами

Раніше людина могла бути:

  1. найманим працівником, і тоді її відносини з роботодавцем регулювалися КЗпП,
  2. фізичною особою, і тоді вона могла надавати послуги за договором цивільно-правового характеру. 
    Тепер з’являється ще: 
  3. гіг-спеціаліст, який надає послуги за умовами гіг-контракту. Гіг-контракт — це щось середнє між двома першими формами співпраці. Схоже на ФОП, але з деякими соціальними гарантіями найманого працівника. І так, це саме гіг-контракт Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України назвало «юридичним Франкенштейном». 

А втім, це новий інструмент, яким багато хто з IT-галузі, як мінімум, спробує скористатися. Давайте розберемося, в чому його основні “фішки”.

Отже, гіг-контрактом можуть визначатись такі умови:

  • час виконання робіт (надання послуг),
  • час відпочинку гіг-спеціаліста,
  • умови перебування гіг-спеціалістів за визначеним місцем виконання робіт (надання послуг) та за місцем здійснення діяльності резидентом Дія City,
  • правила резидента Дія City, зокрема щодо охорони праці в місцях виконання робіт (надання послуг) та відповідальність за їх порушення, 
  • порядок оброблення персональних даних,
  • надання додаткових компенсаційних виплат чи гарантій,
  • інші умови виконання робіт (надання послуг).

В чому полягає специфіка гіг-контракту?

  • Розмір винагороди можна встановлювати за період, обсяг виконаних робіт або кількість часу, витраченого на їх виконання (або надання послуг). Також його можна визначати в іноземній валюті.
  • Розмір винагороди гіг-спеціаліста не можна зменшувати (штрафи, відрахування і т.д.), крім випадків, якщо на нього покладена відповідальність за шкоду, завдану майну резидента Дія City.
  • Сторони можуть домовитися, скільки годин на день/на тиждень гіг-спеціаліст буде витрачати на роботу. Їх загальна кількість не має перевищувати 8/40 годин відповідно. Водночас гіг-контракт може передбачати і ненормований робочий час.
  • Через шість місяців безперервного надання послуг (якщо коротший термін не передбачено гіг-контрактом) гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану відпустку тривалістю не менше 17 робочих днів.
  • Резидент Дія City зобов’язаний сплачувати ЄСВ за гіг-спеціаліста відповідно до чинного законодавства. Отже, в разі втрати працездатності гіг-спеціаліст може розраховувати на оплачуваний лікарняний.
  • Резиденту Дія City забороняється звільняти гіг-спеціалістку в період вагітності та під час перерви у виконанні робіт, пов’язаної з пологами. Також не можна звільняти будь-якого гіг-спеціаліста, якщо він знаходиться на лікарняному. Якщо спеціаліст/ка перебуває на лікарняному безперервно понад один місяць, тоді резидент Дія City може розірвати гіг-контракт в односторонньому порядку.
  • Майнові права IP (intellectual property) на об’єкти, створені гіг-спеціалістом у межах роботи за гіг-контрактом, належать резиденту Дія City, який є замовником. Права IP на твір переходять від автора до компанії-замовника в момент його створення. Ці умови діють, якщо інше не передбачено гіг-контрактом.
  • Якщо компанія виходить з Дія City, гіг-контракт припиняється в останній день третього місяця після цього. Отже компанія ще три місяці повинна співпрацювати з гіг-спеціалістом або, як мінімум, виплачувати йому зарплату в цей час.

А що з ФОПами?

Резиденти Дія City можуть працювати з ФОПами, але з певними обмеженнями.

До 31.12.2023 — резиденти Дія City можуть працювати з ФОПами без будь-яких обмежень.

З 1.01.2024 — розмір виплат на адресу ФОПів без податкових наслідків може становити лише 50% від загальних витрат компанії. На все, що більше за цю суму, автоматично нараховується податок на виведений капітал у розмірі 9%.

З 1.01.2025 — поріг витрат на ФОПів без нарахування податку на виведений капітал зменшується з 50% до 20%.

Отже, бізнес у межах Дія City поступово буде переходити до більш активного залучення фахівців як найманих працівників та гіг-спеціалістів.

У Дія City визначено істотні умови договорів NCA та NDA

NCA (Non-Compete Agreement) — договір про неконкуренцію. У нашому випадку — із працівником або гіг-спеціалістом.

Якщо резидент Дія City вирішить запровадити такі договори у своїй діяльності, вони обов’язково мають бути:

а) письмовими,

б) відплатними.

Істотними умовами NCA, який укладають між собою резидент Дія City та найманий працівник/гіг-спеціаліст, є:

  1. Матеріальна компенсація, яку фахівець отримує за те, що не буде вчиняти конкурентних дій щодо резидента Дія City.
  2. Терміни зобов’язань — не більше ніж 12 місяців після звільнення фахівця.
  3. Територія, на яку поширюються зобов’язання фахівця.
  4. Вичерпний перелік видів діяльності, які заборонено здійснювати фахівцеві в рамках неконкуренції (співпрацювати з конкурентами, мати частку в конкуруючій компанії, входити до органів правління конкуруючих бізнесів, вести власну підприємницьку діяльність, конкуруючу з резидентом і т.д.)
  5. Вичерпний перелік осіб, якщо такі є, з якими фахівцеві забороняється співпрацювати.

NCA (договір про утримання від вчинення конкурентних дій), який не відповідатиме цим вимогам, буде нікчемним — тобто не матиме ніяких юридичних наслідків.

NDA (Non-disclosure agreement) — договір про нерозголошення. В нашому випадку йдеться про договір між фахівцем або іншою людиною та резидентом Дія City.

Цей договір має бути письмовим і відплатним або не відплатним — за домовленістю між сторонами. Також NDA може передбачати виплату компенсації, якщо якась зі сторін його порушить.

Істотними умовами NDA в межах Дія City є:

  1. Термін, протягом якого працівник/гіг-спеціаліст зобов’язується не розголошувати визначену інформацію резидента або стосовно резидента Дія City.
  2. Визначення інформації, яку не можна розголошувати в межах даного договору.

При цьому положення законодавства про працю не поширюються на NDA, який укладено із працівником резидента Дія City.

Так для кого ж вигідний Дія City?

Зараз, коли ще не ухвалено потрібні зміни до Податкового кодексу України, складно сказати однозначно, “цим — вигідно, а цим — точно ні”. 

На сьогодні виглядає так, що вступати до Дія City є сенс передусім великим компаніям. На мою думку, більшості з них вже давно набридло працювати за ФОП-моделлю, а перевести всіх співробітників у статус найманих працівників за актуальних умов їм вкрай невигідно — значно збільшиться податкове навантаження. Умови, запропоновані резидентам Дія City, для них можуть стати зручним виходом з некомфортної ситуації.

Якщо ж говорити про середній і малий бізнес, ще є досить багато невизначеності. Ми зараз не розуміємо, чи дійсно приєднання до Дія City буде абсолютно добровільним. Якщо в умовах перевірок та іншого тиску бізнеси, які працюють за схемою з ФОПами, змушені будуть створювати юридичні особи — звісно, це негативно відіб’ється на їхніх доходах.

Для таких IT-підприємців зараз найбільш безпечний варіант — переструктуруватися у форму коворкінгу. Це зменшить ризики стати об’єктом постійних візитів і претензій через перевірки з боку різних держорганів.

Якщо ж розглядати Дія City як спробу держави по-справжньому чесно врегулювати стосунки з IT-спільнотою, побудувати взаємовигідні та прозорі відносини — це не найгірший варіант. Тому зараз ми, юристи, вивчаємо законодавство, готуємося та спостерігаємо — щоб ваші справи були в порядку.

Максим Носарев для IT Dnipro Community

Більше новин

IT Dnipro BizSchool презентувала оновлену програму на Open Day

Невтомні лектори та майбутні студенти курсу IT Dnipro BizSchool, досвідчені випускники минулих…

IT Dnipro Legal Meetup #2: підсумки

30 вересня відбувся довгоочікуваний офлайн-захід IT Dnipro Legal Meetup #2, який пройшов…

IT Dnipro Community вітає переможців І етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з програмування!

18 вересня пройшов І етап Всеукраїнської студентської олімпіади з програмування, що є…

IT Dnipro BizSchool запрошує на Open Day!

IT Dnipro BizSchool запрошує на День відкритих дверей 9 жовтня. Якщо ви:…

IT Dnipro Community провело онлайн-зустріч з Міністерством цифрової трансформації щодо Дія City

16 вересня учасники IT Dnipro Community провели онлайн-зустріч з заступником міністра цифрової…

Запрошуємо на IT Dnipro Legal Meetup #2!

IT Dnipro Legal Meetup #2 відбудеться 30 вересня, у четвер, в найсучаснішому…

Сергій Тарадай (Grid Dynamics) про плани компанії у Дніпрі та можливості для IT-фахівців

Vice President of European Operations у Grid Dynamics у своєму інтерв’ю для…

Володимир Соколовський (Go Wombat): “Наша суперсила — в людях”

Володимир Соколовський — засновник та CEO компанії з нетиповою для ІТ назвою…

IT-фахівців запрошують на Almaz Group Dnipro Marathon

26 вересня на Дніпро чекає наймасштабніша спортивна подія останніх двох років – Almaz…

Відкрита вакансія: PR-менеджер в команду IT Dnipro Community

IT Dnipro Community шукає до себе у виконавчу команду PR-менеджера! Хто ми? IT Dnipro Community —…

IT Dnipro BizSchool презентувала оновлену програму на Open Day

Невтомні лектори та майбутні студенти курсу IT Dnipro BizSchool, досвідчені випускники минулих…

IT Dnipro Legal Meetup #2: підсумки

30 вересня відбувся довгоочікуваний офлайн-захід IT Dnipro Legal Meetup #2, який пройшов…