Максим Носарев (Tretten Lawyers) про юридичну грамотність та її роль в ІТ

Максим Носарев — нетиповий учасник IT Dnipro Community. За фахом він не IT-вець, але вже сім років бере на себе юридичні болі представників ІТ-бізнесу.

У інтерв’ю Максим пояснив, чому вирішив зростати під час пандемії, розповів про своє захоплення ІТ-індустрією, а також поділився власним критичним поглядом на проєкт Дія City.

Про компанію:

Tretten Lawyers — компанія, що надає юридичні послуги в ІТ: від контракту та оренди офісу до залучення інвестицій та продажу бізнесу. В команді працюють тільки сіньори — адвокати та старші юристи з досвідом юридичної практики понад 10 років.

Компанія розташована в Дніпрі, але працює з клієнтами зі всієї України.

Founder & СЕО Tretten Lawyers Максим Носарев є проактивним учасником IT Dnipro Community, лектором IT Dnipro Biz School, а також проводить консультації з юридичних питань для членів ком’юніті.

Доброго дня, Максиме! Ваша компанія створена зовсім нещодавно. Розкажіть трохи про неї.

Якщо говорити про бренд Tretten Lawyers — так, він з’явився у 2020-му. А ось з погляду присутності на ринку та напрацьованого досвіду, нас не можна назвати молодими — вже більше семи років працюємо як ІТ-юристи. Особисто я вже 18 років у юриспруденції. 

Постійних членів команди зараз троє, розширюємо її on-call — під конкретний проєкт.

Чому саме зараз вирішили створити бренд Tretten Lawyers?

Поштовхом стали запити з боку ринку. Багато років я здійснював юридичну практику під особистим брендом. Згодом мої клієнти та партнери з ІТ почали запитувати: “Максе, коли вже ти відкриєш свою компанію?”. Спочатку я віджартовувався, а згодом подумав: чому б і ні, вона й так є вже 7 років. Проте їй потрібне ім’я — не тільки моє. 

Для мене це своєрідний челендж — масштабувати свій досвід та навички за межі особистого бренду, за межі Дніпра, за межі офлайну. Все дуже швидко змінюється навкруги — треба рухатися вперед, відчувати цю динаміку, ритм. 

Мені дійсно є, що запропонувати ринку. Наша команда — це не молоді хлопці та дівчата, які щойно щось вигадали і вчаться за гроші клієнтів. Ми знаємо, вміємо і нам є що сказати.

Ви позиціонуєте себе як ІТ-юристи. Чому працюєте лише з ІТ-індустрією?

Я багато чим займався у житті. Свого часу розслідував серйозні міжнародні кримінальні справи, працював з великою економікою та податками, їздив до США, співпрацював з ФБР. Було надзвичайно цікаво.

Коли я став практикуючим юристом, то займався приблизно тим же, але вже не з боку держави, а з боку своїх клієнтів. В цей період мене не полишало відчуття, що мало що змінилося: ті ж самі питання, те саме коло клієнтів з деяким відбитком 90-х років. Я відчував, що за своїми життєвими цінностями все це починає застарівати і не приносить мені задоволення. 

Потім стався переломний момент — доля звела мене з моїм першим клієнтом із ІТ-індустрії. Це була компанія WIX, яка тоді тільки-но розпочинала свій шлях в Україні. Я побачив молодих, неймовірно системних людей, зовсім іншого способу мислення та життєвих цінностей, які були мені близькі. Людей, які здатні заробляти своєю головою та дивитися на цей світ зовсім не так, як це було заведено в 90-х. Я по-справжньому закохався в людей з цієї індустрії та поступово почав змінювати портрет своїх клієнтів.

Спочатку мій дохід суттєво впав, але це був не єдиний челендж для мене. Зовсім нове та величезне поле для експертизи, де недостатньо бути просто юристом — треба глибоко розуміти цю галузь. Я почав розбиратися і розуміти.

Якщо говорити про Ваш шлях в ІТ-індустрії, з якими специфічними проблемами стикалися? Чому навчилися за ці сім років?

Основна складність полягала якраз у розумінні специфіки галузі. У нашій країні ніхто не навчає ІТ-юриспруденції, тож доводилося всьому вчитися самостійно, методом проб і помилок, брейнстормити нові рішення з командою. 

Багато чому навчилися у наших клієнтів: розумінню моделей співпраці зі спеціалістами, організації процесів та бізнесу.  ІТ-індустрія увібрала в себе дуже багато західних цінностей. Більшість ІТ-компаній отримують свої замовлення та комунікують із західним світом, який має двохсот- і трьохсотрічні традиції ведення бізнесу. Взаємодіючи, ІТ-вці вбирають їх в себе природним чином, оскільки розуміють: роздобути замовника легше, якщо ти з ним на одній хвилі. Я та моя команда теж заряджаємося цими цінностями, і це нам шалено подобається. 

З якими ІТ-компаніями Дніпра ще співпрацювали чи співпрацюєте?

Серед наших клієнтів у Дніпрі — це компанії WIX, Archer Software, Ardas, RubyGarage, Dinarys, Go Wombat, Yalantis, Valtech та інші. Також маємо багато клієнтів в інших містах України та за її межами.

Ідея щодо створення власної компанії виникла до чи після введення карантину?

Я б не пов’язував і не розділяв ці речі — просто так співпало. Ідея виношувалася довго, визрівала в голові, а під час карантину я почав робити перші кроки зі створення нового бренду. Тоді як більшість компаній на юридичному ринку почали стискатися і скорочуватися, я вирішив масштабуватися та стартувати під час пандемії. 

Команда Tretten Lawyers завжди працювала дистанційно без власного постійного офісу — для мене це застаріла практика традиційних юрбізнесів. Тож карантин не застав нас зненацька — ми були готові та мали налагоджені процеси дистанційної роботи між собою та з клієнтами. 

Все ж “ковідний” поштовх був — по всьому світу експерти пішли до онлайну назустріч своїм клієнтам, і я теж зрозумів, що діджиталізація та бренд допоможуть мені рухатися далі та розвивати свою справу в дусі нового часу. 

Як загалом пандемія вплинула на вашу діяльність? Чи стали певні послуги в умовах карантину користуватися особливою популярністю?

Як і всі, на початку карантину ми дуже переймалися, але кількість запитів від ІТ компаній не зменшилася. Лише один клієнт вирішив скоротити об’єм співпраці внаслідок введення відповідної бюджетної політики на пару місяців. Можливо, нам просто пощастило працювати з власниками компаній, які продовжували рухатися навіть у шторм та довірили нам свої справи в цей час.

Характер запитів не дуже змінився, але пам’ятаю декілька нетипових питань. Перше — щодо оплати оренди на карантині. Ми вивчали це питання, спостерігали за спробами Верховної Ради налагодити ці процеси, які нічим добрим не увінчалися. Ця “законотворчість” лише породжувала серед людей дезінформацію, а в результаті не принесла суттєвих змін. Основна ідея, яка туди закладалася, так і не була реалізована, на жаль.

Другий запит був пов’язаний з переходом співробітників на дистанційну роботу. Багато хто почав замислюватися, як правильно оформлювати передачу техніки і що робити, якщо конкретна людина не поверне її компанії. 

Загалом, ми за час пандемії допомогли клієнтам грамотно перевести на дистанційку понад 1000 співробітників.

Як гадаєте, що чекає на ІТ-ринок у цьому році? Чи буде 2021 рік простішим за попередній для ІТ-бізнесу? Можливо, з’являться нові виклики, що стосуються юридичних питань?

Думаю, що на ринок чекає підйом. З’являються вакцини, загалом люди у всьому світі психологічно заспокоюються, починають розконсервовувати бюджети, відміняти або зменшувати фінансові обмеження та продовжувати реалізовувати свої проєкти. На ринку вже зараз спостерігається сплеск — збільшується кількості вакансій. 

Проєкт Дія City — на мій погляд, це неймовірний виклик. Досі незрозуміло, куди приведе цей рух, але загальний тренд негативний. 

До цього часу ІТ-галузь була нерегульованою і розвивалася скоріше всупереч, ніж завдяки впливу держави. Чиновники приділяли більше уваги традиційним галузям економіки — тим, які були їм зрозумілі. 

У певний момент ІТ-індустрія природним чином заявила про себе. Було маленьке слоненятко, сиділо у величезному ангарі, ніхто його не бачив. Згодом це слоненятко стало величезним слоном, якого просто неможливо не помітити, і всі зрозуміли: це ж великі гроші. Коли уряд бачить багато грошей, то в нього завжди виникає бажання отримати їх частину. Природно, почалися спроби їх отримати.

Розпочався діалог з ІТ-індустрією, але він не є рівноправним і повноцінним. Нібито вислухали, а зробили по-своєму. Проводиться цілеспрямована PR-кампанія про те, що Дія City — це добре. На мою думку, та зарегульованість, яка закладається Мінцифрою в ідеї цього законопроєкту — це дуже погано.

Мабуть, основне, чого бояться ІТ-компанії — це заборона моделі співпраці за договорами з ФОП. Ви за чи проти ФОП-моделі? Що думаєте про нову пропозицію — гіг-контракти?

Я однозначно за модель з ФОП-ами. Наша держава чомусь вважає, що 5% податку — це надто мало, при цьому чиновники забувають, що таке ФОП. Ось сидить собі умовний розробник Дмитро на фрілансі, у нього є замовник з-за кордону. Цей замовник сплатив йому $1000 за роботу за договором. З цієї суми Дмитро сплатив 5% податку державі, тобто $50. Що він зробив з іншими грошима? Пішов до магазину, придбав одяг, поїв у кафе, сплатив за комунальні послуги, тобто витратив значну їх частину всередині країни. Витрачаючи гроші, він сплачував 20% ПДВ за товари та послуги, які придбав. Тому реальні надходження в державний бюджет від конкретного розробника — не 5%, а 25%. Я вже не кажу про ЄСВ, який наповнює пенсійний фонд і т. д.

Насправді маржинальність аутсорсингової ІТ-компанії не надто висока. Переважна більшість усіх витрат — це виплати людям, які безпосередньо виконують роботу. Багато компаній дійсно не переживуть суттєвого підвищення податків. Висока ймовірність, що мета уряду — отримати трошки більше грошей з ІТ — обернеться зниженням темпів зростання, а то і зменшенням об’ємів індустрії. У підсумку це призведе до зменшення надходжень у державний бюджет.

Є просте правило: працює — не чіпай, тому я сильно проти відміни ФОП-моделі.

Чи вбачаєте Ви хоч якийсь позитив у Дія City?

Ми глибоко аналізували це питання, але поки що я не бачу жодного позитиву. Щодо гіг-контрактів, я вважаю це деякою спробою створити гібрид між цивільно-правовими та трудовими видносинами. Я не бачу, щоб цей гібрид був продуманим і прописаним на професійному рівні, щоб у ньому була якась користь для ІТ-індустрії.

Крім того, у законі немає жодного слова про нові податкові ставки, що теж лякає. Виходить, що автори законопроєкту пропонують змінити модель роботи, при цьому офіційно не вносять до нього інформацію про розмір податків, а озвучують її лише в статтях і виступах, які ні до чого не зобов’язують. Мене як адвоката це насторожує, я вбачаю в цьому приховану небезпеку.

Ви пропонували свої послуги білоруським ІТ-компаніям, які планують релокейт до України. Чи надходили до Вас подібні звернення?

Так, декілька компаній зверталися. Я чув неофіційну інформацію, нібито в білоруські компанії приходили люди в цивільному з білоруських служб безпеки і погрожували їм страшними наслідками, якщо ті переїдуть. Не можу судити, наскільки це правда, але я достатньо щільно моніторив ситуацію з релокейтом білорусів і можу сказати, що спочатку планувався масовий релокейт, якого так і не відбулося. Частково ІТ-компанії переїздили і в Україну, і в Литву, і в Польщу, але великої міграції, на яку всі очікували, в результаті не сталося.

Зараз серед HR-менеджерів спостерігається цей тренд — всі активно звернули свою увагу на фахівців з Білорусі. Я бачу це по збільшенню кількості запитів від HR-ів різних компаній, щоб ми допомогли з релокацією певного кандидата. 

Тепер перейдімо до Вашої діяльності в рамках IT Dnipro Community. Яку цінність Ви вбачаєте від участі в ком’юніті?

Я впевнений, що основна цінність IT Dnipro Community — це організована сукупна енергія всіх учасників. Маючи вагу, можна захищати свої інтереси.

Римська імперія була такою потужною, бо мала організовану армію. Мала кількість легіонерів могла перемогти велику кількість неорганізованих варварів, які не мали тактики ведення бою. У нашому випадку ніхто ні з ким воювати не збирається, але цей приклад показує, що легше та вигідніше бути в сукупності.

Ми не є ІТ-компанією, але увійшли до ком’юніті, тому що живемо в цій індустрії, в цьому місті та розуміємо, що іншим буде цінно отримати знання, які є у нас.

Ви також є лектором IT Dnipro BizSchool. Розкажіть про цей досвід. Якими важливими знаннями ділитесь зі слухачами в рамках курсу?

Для мене це дуже цікавий досвід. Раніше я ніколи не був представником інфобізнесу, вчителем або викладачем. Я завжди був практиком: працював, приносив результат і постійно навчався. Та одна річ вміти зробити, а інша — вміти розповісти про це. Тож це був ще один виклик — оформити свій досвід в зрозумілі та доступні для людей речі.

Я глибоко переконаний, що юридичні інструменти — це та річ, яка дійсно допомагає бізнесу заробляти. Люди часто сприймають юриспруденцію як квантову фізику — як щось незрозуміле і заплутане, і з боку це виглядає дійсно саме так. Якщо поглянути в саму суть юриспруденції, то побачимо дві прості речі.

Юриспруденція — це про правила. Коли ми приходимо в цей світ, то потрапляємо у середовище, де є правила, в яких нам треба жити. Юриспруденція пояснює, як ними користуватися, як їх не порушувати, як довести, що ти їх не порушив, як змусити інших дотримуватися цих правил. 

Ще юриспруденція — це про домовленості. Ми всі взаємодіємо одне з одним: люди, бізнеси, держава і бізнес, держава і людина. 

Юрист — це спеціаліст, який здатен допомогти правильно користуватися цими правилами і домовленостями. І вміє зробити це людською мовою (посміхається — прим. авт.).

ІТ-бізнес так само живе у правилах і домовленостях. Будь-який бізнес створюється з метою отримання прибутку, а щоб отримувати прибуток, треба з кимось взаємодіяти та домовлятися за правилами. Я навчаю студентів IT Dnipro BizSchool робити саме це. Навчаю, як структурувати бізнес, щоб жити в цих правилах у цій державі якісно і комфортно, і як взаємодіяти з навколишнім світом. Розповідаю про договірну роботу з замовниками, моделі співпраці, податкові питання тощо. 

Ви долучилися до нового проєкту IT Dnipro Community — Legal Support. Розкажіть пару слів про це. Чому вирішили ділитися своєю експертизою з учасниками?

Коли компанія стає учасником ком’юніті, вона хоче і привнести щось своє, і отримати фідбек — має відбутися обмін енергіями та досвідом. Юридичні питання — важлива частина цього обміну.

Я часто зустрічаюся на практиці з проблемою правової грамотності. Коли створюється бізнес, більшість закономірно думає про продажі та доходи. Юридичні питання, на жаль, досі залишаються чимось на кшталт “потім оформимо ці ваші папери”. З часом власники та менеджери з ІТ звертаються до нас за допомогою навести порядок у справах. Тоді вже починається юридичне структурування бізнесу, розробка більш надійних та гнучких до реалій контрактів з замовниками та підрядниками тощо. На цьому етапі люди вже набили гулі, десь втратили гроші та/або час, а іноді й репутацію перед іноземними клієнтами або на ринку роботодавця.

Юридичні консультації за проєктом Legal Support допоможуть учасникам не допустити цих помилок на старті та безкоштовно спробувати деякі юридичні інструменти для свого бізнесу. Для нас це також можливість донести цінність цих знань та інструментів до підприємців.  

Людмила Черник