49050, Дніпро, вул.Генерала Пушкіна, буд. 1
+38 050 420 8245

Як змінилася IT-галузь за 10 років – інтерв’ю з Дмитром Батієвським

Наприкінці 2019 року IT Dnipro Community спільно з соціологічною агенцією «Фама» оприлюднила дослідження, згідно з яким Дніпро налічує близько 15 000-16 000 IT-фахівців. Половина з них працюють у сфері розробки програмного забезпечення від 3 до 10 років. Продукти, які вони виробляють, – на кінчиках пальців у користувачів. Наприклад, мільйон українців вже звикають до «держави в смартфоні» з додатком «Дія», яке створили волонтери з ЕРАМ та інших компаній.

А якою була IT-галузь 10 років тому? Журналісти сайту 056.ua поспілкувалися про це з Дмитром Батієвським, системним архітектором з дніпровського офісу ЕРАМ.

Як знаходили роботу в IT?

Кар’єру Дмитро Батієвський розпочав у 2004 році: був системним адміністратором, займався налаштуванням внутрішніх мереж в офісах, поштових і файлових серверів. Через п’ять років замислився про професійне зростання та зміну спеціалізації. Як і багато системних адміністраторів у ті роки, Дмитро писав скрипти на Bash і Perl, а паралельно – вивчав Java та інші мови програмування по книгах, писав невеликі програми й цікавився вакансіями в суміжних сферах.  

«Дивно, але десять років тому на співбесідах запитували не про конкретні знання з мов програмування, а давали завдання на логіку, просили вирішити вправи з математики, тригонометрії. Чомусь не усім працедавцям було цікаво, як добре я знайомий з Java. Це було дивно. Зараз у початківців – системних інженерів і фахівців з хмарних рішень – ми запитуємо основи системного адміністрування, розуміння роботи мережі, маршрутизації, основи операційної системи, знайомої кандидатові. Це те, чому ми навчаємо майбутніх системних інженерів у рамках безкоштовних навчальних програм EPAM University Programs. Від досвідчених очікуємо гарний досвід роботи за фахом, дізнаємося, чи працював інженер з інфраструктурою в хмарах, чи займався автоматизацією процесів тестування та розробки», – згадує Дмитро Батієвський. 

Де вважали за краще працювати фахівці?

У середині 2010-х людей, що бажали отримати робочу візу до Сполучених Штатів або Європи та залишити Україну, стало значно більше, – ділиться спостереженнями Дмитро Батієвський. Деякі залишилися, але окремі інженери пару років опісля все ж таки повернулися в країну. Зараз вони охоче розповідають про свій досвід життя та роботи за кордоном колегам, адже тема залишається актуальною. За даними дослідження IT Dnipro Community, у 2019 році 41% дніпровських IT- фахівців розглядали можливість переїзду в іншу країну, 35% – в інше українське місто. Великі міжнародні компанії, як і раніше, надають їм опцію релокації.

З ким співпрацювали українські компанії?

Згідно з дослідженням IT Dnipro Community, у кінці 2019 року в Дніпрі діяли майже 380 IT- компаній. У 2010 це число було в рази менше, але міжнародні сервісні й аутсорсингові компанії вже встигли з’явитися на ринку праці, серед них: EPAM, SoftServe, Luxoft, Ciklum та інші. Були представлені й продуктові компанії. Галузь уже орієнтувалася на клієнтів із Західної Європи й Північної Америки, українські команди робили багато проектів для замовників із медичної та банківської сфер, логістичного бізнесу, електронної комерції та інших сфер.  

Сьогодні спектр клієнтів, для яких створюють програмне забезпечення українські фахівці, ще ширший. А рішення – в рази складніші.

Чим IT-компанії приваблювали кандидатів?

10 років тому у компаній практично не було соціальних пакетів, а в інженерів – значних вимог до офісу, де їм належить працювати. Зараз практично всі компанії надають фахівцям медичну страховку, можливості для зайняття спортом, корпоративні знижки на різні товари та послуги. Також компанії намагаються викликати прихильність претендентів до себе цікавими проектами та новими технологіями.  

«На мій погляд, і тоді, і зараз людям було важливо, щоб у компанії було адекватне керівництво, ефективні процеси, підтримка та допомога в професійному розвитку, можливість поліпшити навички в різних інструментах і технологіях. В ЕРАМ на це роблять велику ставку, тому що наша галузь вимагає постійного навчання: ми надаємо колегам доступ до величезного каталогу онлайн-тренінгів і офлайн-програм, компанія фінансує сертифікації та допомагає інженерам до них готуватися, є спільноти з технологій. Взагалі, у Дніпрі зараз є багато безкоштовних і платних курсів різної якості, але я, як і раніше, рекомендую не забувати про самонавчнання по книгам. Там інформація завжди структурована та перевірена», – розповідає експерт.

Що далі?

Експерти стверджують: термін «айтішник» у 2020-му – велике спрощення. У галузі багато спеціалізацій: від універсальних експертів і математиків, які займаються машинним навчанням, до інженерів з безпеки та дизайнерів і т. д. Об’єднати всіх одним універсальним словом складно й часом некоректно. До речі, на заході айтішниками називають фахівців, які надають інженерам робочу техніку. Українські експерти ж пишаються тим, що створюють для клієнтів з різних куточків земної кулі складні, якісні системи, у яких програмне забезпечення – лише один з компонентів.

«10 років тому ми активно писали різні сайти-візитки, робили прості завдання, які отримували із західних країн. Згодом наші проекти стали більш складними. І окремі фахівці, й цілі компанії ростуть у професійному плані, напрацьовують все більше довіри на глобальному ринку, переходять в категорію бізнесу, який не просто виконує поставлене завдання, а створює комплексні рішення для клієнта, виступає консультантом. Українці можуть робити складні корпоративні системи, працюють з уже популярним штучним інтелектом (AI) і машинним навчанням (Machine Learning). Усе це вимагає великих обчислювальних потужностей і складної, стабільної інфраструктури», – розповідає Дмитро Батієвський.

І додає: «10 років тому велика система працювала на 10-20 серверах. Зараз йдеться про тисячі серверів, якими, як і раніше, може управляти невелика, але ефективна команда. Це відбувається завдяки автоматизації процесів і, в той же час, їх прискоренню та появі більш комплексних рішень. Сучасні системи схильні до сплесків навантаження (як, наприклад, сервіс таксі у свята або на вихідних, або сайт великого інтернет-магазину в період розпродажів), і завдання інженерів у 2020-му – робити їх масштабованими, стійкими до навантажень. Рішення, які створюють у нашій галузі, швидко проникли в життя людей, зробили її зручнішою, а багато послуг – більш швидкими та доступними. І це велика, відповідальна робота багатьох фахівців, яку не бачать кінцеві користувачі».

Зі зростанням складності проектів у галузі розробки ПЗ з’явилося багато різних спеціалізацій, але все частіше компаніям потрібні інженери, здатні самостійно написати код, протестувати його та розгорнути в хмарі. Експерти зауважують: у 2020-му фахівцям варто замислитися про напрацювання суміжних, гібридних навичок. З одного боку, це крок вперед, з іншого – повернення до витоків, до того, як були влаштовані процеси деякий час тому. 

Автор: Ксенія Бай, 056.ua

Лютий 12, 2020