Юлія Лозінська, SoftServe: Кризові ситуації — це про швидкість реакції

Ми поспілкувалися з Delivery Center Director компанії SoftServe у Дніпрі Юлією Лозінською. Вона розповіла про життя на карантині, трансформаційні зміни в компанії, про необхідність швидко адаптуватися до нової реальності та власний work-life balance, який, за її словами, “зазнав краху”. 

Довідка про компанію:

SoftServe — найбільша глобальна ІТ-компанія з українським корінням, що працює у сфері розробки програмного забезпечення та надання консультаційних послуг.

SoftServe є однією з найбільших компаній-розробників програмного забезпечення у Центральній та Східній Європі, входить до трійки найбільших ІТ-компаній України. Близько 8000 співробітників працюють у європейських та американських офісах компанії у 12 країнах. Головні офіси знаходяться у Львові та Остіні (штат Техас, США). Розробницькі центри компанії розташовані у Львові, Києві, Дніпрі, Харкові, Рівному, Івано-Франківську, Чернівцях, Софії (Болгарія) та Вроцлаві, Білостоку, Глівіце (Польща).

Юліє, скільки співробітників зараз працює у Дніпровському центрі SoftServe?

У Дніпрі сьогодні працює близько 900 осіб, але ми хочемо найближчим часом досягти цифри 1000. Протягом останніх трьох-чотирьох тижнів можна спостерігати пожвавлення IT-сфери — крива пішла вгору, тож сподіваюся, що ці плани будуть реалізовані.

Можна сказати, що на сьогодні SoftServe за кількістю співробітників є найбільшою IT-компанією у Дніпрі?

Наскільки мені відомо, так. 

Загалом SoftServe одна з найбільших IT-компаній України. Чим для неї привабливе місто Дніпро як локація?

Це локація, де працює близько 15 тисяч IT-фахівців і яка цікава своєю динамікою. Ще дев’ять років тому ми б говорили про 3,5 тисячі фахівців — за цей час їхня кількість зросла в 4-5 разів. 

Місто також цікаве своїм потенціалом. У ДНК Дніпра вшита історія з Конструкторським бюро «Південне», з сильною інженерною базою — це важливий фактор. Є деяка ментальна складова самого міста, що впливає і на тих людей, які працюють в IT-сфері, адже ми знаходимося в одному середовищі, в одній екосистемі. 

Дніпро відрізняється зібраністю, орієнтованістю на результат, цілеспрямованістю — це стосується як загального духу міста, так і працівників IT-сфери.

Ваша компанія швидко зростає, але цього року всі IT-компанії зіткнулися з певними складнощами. Чи вплинув карантин на ваші плани щодо темпів зростання? Які плани маєте на сьогодні?

Говорити, що не вплинув — думаю, дивно. У будь-якому разі, кризова ситуація — це про швидкість реакції та одночасно про необхідність перебудувати всі бізнес-процеси за короткий проміжок часу. Чим скоріше це відбудеться, тим швидше будь-яка компанія зможе вийти з цієї ситуації. 

Я вважаю, що компанія SoftServe з цієї точки зору спрацювала дуже добре. Там, де ми могли скоротити операційні витрати, ми їх скоротили. Швидко визначили, які проєкти пріоритетні, а які ні. З непріоритетними вирішили зачекати, а з важливими — йти далі. Це дозволило доволі ефективно пройти той турбулентний період, коли ніхто не міг нічого планувати. 

Це мій голос не як DevCenter-директора в Дніпрі, а як людини, яка опинилася в цій кризовій ситуації. Чи я можу сказати, що буде за два тижні? Ні. Це стосується абсолютно всіх сфер: і фінансової, і емоційної, і сфери планування. Я пам’ятаю середину березня — тоді здавалося, що буде один спосіб виходу з кризи, а вийшла зовсім інша історія. 

У мене завжди виникає аналогія з устрицею. Якщо її мушля вже закостеніла, то устрицю легко спіймати — і все, кінець. Поки вона молода, поки вона рухається і може адаптивно підлаштовуватись під водне середовище — тоді у неї все добре. 

Я вважаю, що загалом ми успішно пройшли кризу. Як буде далі? Подивимося

Як кажуть, єдина константа це константа змін.

Здається, ти мільярд разів це чув, але коли потрапляєш у ситуацію, у якій тобі дійсно треба змінюватися… З одного боку, це дуже просто, а з іншого — дуже складно. Виграють ті, хто якнайшвидше приймає те, що ситуація змінилася. Це діє і в роботі в командах, у відносинах з людьми, і в усіх ситуаціях, через які ми проходимо в житті. Чим швидше приймаємо зміни, тим буде легше. Це один із секретів успіху багатьох людей — з боку здається, що вони гордо і красиво проходять через подібні ситуації, а насправді це колосальна праця. Якщо вийшло це, то вийде і все інше.

Що стосується Вас як керівниці, ця ситуація стала для Вас ударом чи навпаки, відкрила нові можливості?

Що стосується моїх особистих інсайтів, їх було багато. Так склалося, що на початку карантину ми з чоловіком і донькою опинилися в однокімнатній квартирі, яку планували винайняти на два тижні, аби перечекати ремонтну фазу. Ми перебували втрьох у цьому замкненому просторі якраз у той момент, коли нікуди не можна було виходити. Здавалося б, можна було вийти в парк і подихати свіжим повітрям, але ні. Вікно в парк, а навколо нього — червона стрічка. У доньки дистанційне навчання в академії, у чоловіка звичайний робочий процес проєктного менеджера, а в мене звичайний робочий процес DevCenter-директора. Одночасно ми маємо комунікувати з величезною кількістю людей. Ми жили так дев’ять тижнів — і цей час дав мені розуміння того, що реально важливо для мене, а що абсолютно не варте уваги.

Є два варіанти нашого переходу на наступний рівень: коли людина сама до чогось прагне і розвивається або через складнощі. Перший варіант, як правило, ніколи не спрацьовує. Наприклад, здається: я маю вчити англійську, це дуже важливо в моїй роботі. Потім настає певний момент, коли ти підключаєшся до мітингу і усвідомлюєш, що не розумієш і 50%. Це кризова ситуація, яка стимулює тебе сильніше за все. Тут те ж саме: цей карантин допоміг усвідомити, що в житті важливо, а що ні. Не можу сказати, що це був простий процес. 

Що стосується мене як керівника, карантин дав краще розуміння команди, з якою я працюю. Як лакмусовий папірець, він оголив усі ті речі, які були і так зрозумілі, але на підсвідомому рівні. Він допоміг проявити ці речі та зробити більш яскравими та очевидними. Те, що і так не працювало, перестало працювати зовсім. Те, що працювало добре, стало працювати ще краще. Ефективність роботи деяких команд під час карантину зросла в рази, незважаючи на те, що люди працюють у ситуації невизначеності. Це стало для мене відкриттям. Стало очевидно, що є люди в команді, на яких я можу покластися, віддати їм певну частину роботи, і ця частина роботи буде зроблена добре. Це теж цікавий інсайт.

Зазвичай існує щоденне середовище: ти приходиш, спілкуєшся з людьми, зчитуєш їхній настрій. У віддаленій роботі контекст цього середовища зникає. З одного боку, це допомогло зрозуміти: якщо в тебе класна ефективна команда, вона може ефективно працювати звідки завгодно — чи з дому, чи з офісу. При цьому виявилося, що живе спілкування і щоденна комунікація є мегаважливими. Назвіть це як завгодно, нехай зчитуванням енергетики, але стало очевидно, що мітинг пройде більш ефективно, якщо ми зберемося за відкритим столом, а не будемо підключатися кожен зі своєї точки. Я ніколи не думала, що жива взаємодія з людьми має настільки важливе значення.  

Не знаю, куди буде трансформуватися офісний простір — можливо, у коворкінги. Безумовно, ми вже не будемо такими, якими були до входження в цю кризову ситуацію. 

Коли розпочався карантин, усі справді вважали, що це триватиме місяць-два, але він затягнувся. Чи не відчуваєте, що мотивація падає? Як це відбивається на продуктивності?

Можу сказати, що були певні піки. Я сама проходила всі ці стадії дистанційної роботи — від заперечення до прийняття… Спочатку це окей, потім здається, що працювати вдома навіть цікавіше, а потім настає момент: я не можу більше працювати з дому! Усі ці речі кожен певною мірою проходив, а з іншого боку, це дуже індивідуальна річ. У моїй роботі скоріше грали роль фактори зовнішнього середовища, тому я тут погана репрезентативна вибірка.

Як вдавалося підтримувати work-life balance?

Мій work-life balance зазнав краху (сміється — прим. авт.). У мене стало в рази більше роботи. Нещодавно я зробила для себе вправу “балансова матриця” — це ромб, який включає чотири складові: роботу, наші соціальні зв’язки, духовну складову і здоров’я. Я зрозуміла, що три сфери у мене страждають, а робота забирає багато на себе. Періодично повертатися до цієї балансової матриці корисно кожному. 

Найскладніше зрозуміти, що коли добре тобі, тоді оточуючим теж стає добре. Це здоровий егоїзм: якщо буде погано мені, я зроблю погано всім іншим свідомо чи несвідомо. Добре, коли все збалансовано, коли ти свідомо повертаєшся до себе і кажеш: мені потрібно стільки-то часу на те, щоб зайнятися собою, своїм здоров’ям, своїми духовними цінностями, сходити в театр врешті-решт.

Чи відчували Ви, що Ваші співробітники теж переживали дещо подібне?

Це залежить від людини: хтось справляється з цим швидше, комусь складніше. Думаю, кожен у цей карантинний період проживає адаптацію до нової реальності. 

Все змінилося, а висновок який? Є тільки одна константа — константа змін. Змінюється навіть швидкість змін. Я відчуваю це по компанії: років п’ять тому швидкість змін становила два роки, потім рік. Зараз що два тижні приходить щось нове. Ця швидкість феноменальна, час ніби стискається, стає більш насичений подіями.

Які важливі управлінські рішення Вам довелося ухвалювати в цей період?

Я б не сказала, що треба було ухвалити рішення, які б ключовим способом змінили подальший хід подій. Йшлося про те, щоб переналаштувати команди на роботу в новій якості: віддалена робота, швидкість в ухваленні рішень і адаптація до ситуації кризи. Я вірю в свої команди, але те, у який спосіб вони спрацювали, як люди розкрилися, які рішення ухвалювали — мене захоплює. Я дійсно була приємно здивована, тому що зазвичай готуюся до найгіршого сценарію розвитку подій. 

У мене не було якихось доленосних рішень у цей період, але я бачила, як люди ефективно долучаються до роботи, навіть коли це не пов’язано з їхніми прямими задачами, як вони допомагають, що роблять. Це багато в чому змусило мене по-новому поглянути на тих, з ким я працюю.

Чи змінився у зв’язку з карантином попит на IT-послуги, які надає ваша компанія? Чи є відчуття, що криза вдарила по клієнтах?

Природно, будь-яка IT-компанія, чи то продуктова, аутсорсингова чи аутстафінгова, працює з кінцевим замовником. Коли приходить криза, вона приходить до всіх. Це сполучні судини. Частина бизнесів пішла вгору, частина згорнулася — це відбувається в результаті будь-якої кризи. За рахунок диверсифікованого портфоліо клієнтів з різних індустрій нам вдалося оперативно перерозподіляти працівників між проектами упродовж турбулентного періоду. Усе що пов’язано з телекомунікаціями, переживає бум — наприклад, акції Zoom злетіли ще на початку карантину. Деякі бізнеси поставили свої проєкти на паузу. Мені здається, це релевантно для всієї сфери. 

Зараз ми бачимо, що клієнти, які були змушені поставити проєкти на холд, відновлюють роботу – вони також зорієнтувалися, як розвивати бізнес далі. Водночас, внаслідок пандемії попит на нові цифрові рішення та технологічні інновації суттєво зріс. Як результат, ми повертаємося до звичних для SoftServe темпів росту і маємо багато відкритих вакансій

Чи змінився підхід до пошуку та залучення клієнтів?

Мені складно сказати, бо я не працюю напряму з продажами. Знову ж таки, якщо ти не можеш фізично поїхати до когось, сісти поспілкуватися в переговорній кімнаті, то природно, треба вигадувати якісь інші способи, якими це можна зробити.

Ця нова реальність торкнулася всіх. Будь-який процес у будь-якій IT-компанії вже не буде таким, як раніше. Якісь сфери змінилися кардинально, якісь зовсім трошки. Змінився спосіб комунікацій, а це означає, що підходи скрізь змінилися — це стосується не лише продажів. Це дуже цікава річ, до неї ніяк не можна підготуватися.

Знаю, що ваша компанія тісно взаємодіє з вишами та студентами. Яких змін зазнав цей напрямок роботи у зв’язку з карантином?

З початку карантину всі активності, які є в компанії, були переведені з режиму офлайн в онлайн. Ми зробили це швидко, чітко і відразу. Навчання в SoftServe IT Academy теж продовжилося в онлайн-режимі. В академії вперше трапилася дистанційна практика, коли студенти академії спілкувалися з менторами у віддаленому варіанті роботи. Раніше ми не практикували такий підхід.

З’явилися нові формати, наприклад марафони, коли одночасно з кількох локацій вмикаються люди, що беруть участь у навчанні. У них є можливість зробити це з будь-якої точки — не важливо, де ти знаходишся. Це перевага роботи в онлайні.

Думаю, у певний спосіб трансформація буде продовжуватись, але поки що складно сказати щось про вищі навчальні заклади — чи повернуться вони до офлайну, чи продовжать навчання онлайн, чи будуть міксувати онлайн і офлайн. Чим більш адаптивним є ВНЗ, тим краще. Чудово, коли у закладу є платформа, яка дозволяє на її базі здійснювати навчання. Якщо такої платформи немає — тоді складніше.

Є свої за і проти переходу в онлайн, але це величезний стрибок, який дозволив трансформувати всі існуючі процеси, змусив підбирати нові формати, шукати найбільш ефективні способи взаємодії, у тому числі з вишами.

Загалом Ви більше підтримуєте живе спілкування?

Скоріше, я за комбінацію. Я за можливість заземлення на рівні офісу, але при достатній гнучкості, яка частково дозволить працювати з дому. Я за такий розумний мікс, але з ухилом в бік роботи в офісі.

Тобто Ви не розглядаєте варіанту full remote, про який зараз багато говорять?

Я можу сказати лише про те, що маємо зараз. Сьогодні 15% наших людей знаходяться в офісі — і ми так працюємо лише кілька тижнів. Поки що це ті, у кого є особисті причини працювати в офісі або є певна проєктна необхідність. 

Далі будемо спостерігати, у який спосіб буде розвиватися ситуація. Напевно, буде якийсь новий підхід, будемо трансформуватися. Зробити це за 2-3 дні неможливо. У який бік піде ця трансформація — сказати складно, у SoftServe зараз триває активна робота над розробкою нових гнучких форматів та підходів до роботи на довгострокову перспективу. Але оскільки з початку року дуже багато змін вже відбулося, повернутися до формату життя і роботи початку 2020 вже  неможливо. 

Чи є у Вас певні стратегії на різні випадки розвитку ситуації?

Безумовно, як у будь-якому плануванні, є песимістичні, реалістичні та оптимістичні варіанти, від яких ми відштовхуємося. Проте ти можеш планувати одне, а все виходить зовсім іншим способом. Можна дотримуватися певного плану, але краще адаптивно приймати інформацію, що надходить ззовні, вбудовувати її в поточну ситуацію та йти далі. Щодо цього непогано почитати книгу «Антикрихкість. Про (не)вразливе у реальному житті» Насіма Талеба. Вона написана складною мовою, але існує її коротша версія — вона дасть загальне розуміння основних тез.

До питання про книги: що ще корисного читаєте?

Я почала читати «Rework. Ця книжка змінить Ваш погляд на бізнес» (Джейсон Фрайд, Девід Хайнемайер Хенссон). Це не нова книга, але до мене вона потрапила зараз. Крім того, почала читати книгу «Шкура у грі» (Насім Талеб). Вважаю, що ці дві книги в поточній реальності непогано б прочитати.

Від початку існування IT Dnipro Community Ви є однією з його найактивніших учасниць. Яку користь ком’юніті несе для IT-компаній Дніпра?

Я можу сказати, що буде, якщо ком’юніті не буде — точно нічого доброго. Те, що у Дніпрі є сильне IT-ком’юніті, означає, що у міста є потенціал. Якщо його не буде — не буде можливості на рівні різних інститутів вирішувати певні питання, домовлятися та йти далі. Ком’юніті — поняття ширше, ніж просто об’єднання компаній. Це і взаємодія з освітніми інститутами, і з місцевою владою, і з будь-якими іншими інститутами, які так чи інакше впливають на нашу роботу.

Стався коронавірус — і ком’юніті ефективно перебудувало свою роботу на етапі кризи, активно долучалося і допомагало на рівні міста медичним закладам і IT-компаніям взаємодіяти між собою. Це приклад того, у який спосіб ком’юніті може навіть у кризовій ситуації вбудуватися в систему і допомагати.

IT Dnipro Community — це можливість реалізовувати проєкти, корисні для IT-сфери в цілому, не тільки на рівні компаній, а ще й на рівні взаємодії з містом. Це дуже цінно і важливо. Добре, коли є люди, які це розуміють, готові сприяти та вкладати свій час у розвиток ком’юніті..

Ви увійшли до складу новоствореної Наглядової ради IT Dnipro Community. Можливо, у Вас уже є бачення подальших планів із розвитку ком’юніті?

IT Dnipro Community скоро чотири роки. Коли все розпочиналося, у нас були одні задачі, а зараз інші. Дуже правильно і добре, що сформувалася така наглядова рада, і чудово, що вибори відбувалися у прозорий спосіб. З одного боку, у людей була можливість висунути свою кандидатуру, з іншого — цю кандидатуру всі учасники могли підтримати чи відхилити. Це дуже класний момент

Що стосується планів, безперечно, треба більше енергії та зусиль вкладати в навчальні процеси у місті. Необхідно інтегрувати сили та можливості IT-компаній Дніпра у роботу з нашими навчальними закладами і обов’язково робити якісь спільні проєкти. Думаю, це справді неоране поле, яке має стати одним із ключових напрямків роботи ком’юніті в Дніпрі на найближчі 3-5 років. Дуже важливо, щоб було більше спеціальностей, які б мали відношення до IT, і щоб студенти, які закінчують виші тут, тут і залишалися. Треба, щоб випускники місцевих ВНЗ розуміли, що в них тут буде робота і зовсім необов’язково їхати кудись ще. Це комплексна і довга історія.

Компанія SoftServe відома своєю корпоративною соціальною відповідальністю. На початку карантину компанія виділила десять мільйонів гривень на боротьбу з Covid-19. Що стосується Дніпра, яка допомога була надана на локальному рівні?

Допомога компанії тісно переплітається з благодійним фондом Відкриті очі. З одного боку, є виділена сума коштів, внесок компанії, а з іншого — є кілька активістів у Дніпрі, які активно долучилися до допомоги на локальному рівні

На кожній локації — не лише у Дніпрі — знайшлися люди, які активно допомагали і допомагають. На місці у нас є більше розуміння потреб конкретних лікарень — обласних чи міських. Це історія на фронтенді. На бекенді є люди, які допомагають безпосередньо від фонду: збирають інформацію, замовляють апарат штучної вентиляції легень тощо. Це колосальна частина роботи. Разом ми об’єднуємо зусилля і виходить те, що виходить. Це злагоджена робота

Якщо говорити про конкретні результати, то це допомога лікарням у вигляді 500 захисних окулярів, 990 захисних костюмів і апарату ШВЛ, який було передано у  Дніпро. Це той спосіб, у який компанія SoftServe використала конкретну частину виділених коштів. Окрім цього, були ще донейшени, зроблені безпосередньо сподвижниками SoftServe — ці засоби були скоординовані на закупівлю всього необхідного, щоб рухатися далі

У цілому, компанія веде активну роботу в напрямку соціальної відповідальності — це пов’язано не лише із ситуацією з Covid-19. Сьогодні це лише один із варіантів, у що конкретно фонд і компанія вкладають свої сили та енергію, аби допомогти.

Ви зазначили, що протягом останнього часу спостерігається підйом на IT-ринку. Можливо, поділитеся своїми спостереженнями щодо останніх тенденцій IT-сфери? Як вони будуть змінюватися найближчим часом?

Все залежить від кінцевого клієнта. Бізнес клієнта розширюється — це має каскадний ефект у вигляді пожвавлення IT-ринку. Я бачу це за кількістю нових бізнесів, які починають заходити. Це ключовий фактор, який визначає для нас майбутній рух. Нового бізнесу стає більше, а поточні замовники розширюють свої проєкти, і це добре. Ці дві тенденції співпадають і дають ефект пожвавлення.

Якщо зайти на сайт DOU і поглянути на кількість вакансій всередині березня і сьогодні, це зовсім різні цифри. Ця кількість різко зросла. Це той фізичний спосіб, у який ми можемо спостерігати тренд розширення активності замовників. Загалом цей тренд позитивний.

Незважаючи на зростання показників захворюваності на Covid-19 останнім часом, ринок пожвавлюється. Як думаєте, з чим це пов’язано?

Усі розуміють, що вірус за один день не зникне кудись раптово і не розчиниться. Минув якийсь час, світ у цілому адаптувався до цієї ситуації. Є нова реальність — вона така. У цій реальності будуть враховуватися фактори невизначеності, глобальної пандемії та фактор постійних змін. Трапився цей трансформаційний момент — і прямуємо далі. Загалом життя продовжується. Ти робиш те, що повинен і можеш робити у цій ситуації.

Чи є у компанії SoftServe своя суперсила?

З моєї точки зору, це інноваційність, бажання змінюватися і людяність. Коли я думаю про те, що вирізняє нашу компанію, на перший план виходять люди та команди.

Що б Ви хотіли побажати іншим IT-компаніям?

Щиро бажаю нових проєктів, нових замовників і процвітання. Важливо, щоб було те середовище, про яке я згадувала. Нехай це конкурентне середовище, але добре, коли є, на кого рівнятися, коли хтось тебе захоплює, коли знаходишся в полі найкращих і в полі тих, з ким класно працювати. Тож всім бажаю нових звершень.

Автор: Людмила Черник

Приєднуйтесь до нас!