Микита Бобнєв (Sistema): FinTech рухається в бік спрощення та персоналізації

Чим живе сьогодні FinTech-індустрія? Про останні тенденції та нові виклики в цій галузі ми вирішили дізнатися в одного з учасників IT Dnipro Community — CEO Sistema Микити Бобнєва. За традицією, ми запитали Микиту про вплив карантину на діяльність компанії, організацію роботи команди в нових умовах, а також попросили розповісти про нещодавну інтеграцію терміналів Sistema з державним сервісом “Дія”. Про це та інше — в нашому інтерв’ю.

Про компанію:

Sistema – одна з найбільш технологічних фінансових компаній України, діє на ринку з 2007 року. 

На території країни розміщені близько 6000 платіжних терміналів Sistema, які пропонують понад 5000 сервісів та послуг для оплати. З 2013 року всі термінали працюють на Linux. В 2018 році компанія першою в Україні запустила розрахунок картками через термінали самообслуговування за допомогою POS-терміналів. 

На сьогодні в компанії працює 35 осіб. 

Микито, розкажіть пару слів про компанію Sistema. Як давно Ви її очолюєте? 

Я працюю в компанії з 2013 року на позиції CEO, увесь цей час ми займаємося платіжними терміналами. Коли я прийшов у компанію, мережа Sistema налічувала близько 400 терміналів, а зараз їхня кількість зросла до 6000. 

Ми робимо ставку на сучасні технології, завжди намагаємося впроваджувати нові рішення, які дозволяють бути попереду наших конкурентів і зміцнювати власні позиції на ринку.

Як вплинула пандемія та карантинні обмеження на діяльність компанії Sistema і на користування вашим продуктом?

Говорячи про вплив пандемії, слід виокремити внутрішні та зовнішні фактори. Насамперед ми дуже боялися, що зменшиться кількість користувачів нашими терміналами, адже багато людей переходили в онлайн. Усі мережі, служби, провайдери і навіть держава закликали людей використовувати безконтактну оплату. 

На щастя, кількість клієнтів не зменшилася навпаки, у перші два тижні карантину спостерігався сплеск платежів. Люди почали активно оплачувати наперед комуналку, інтернет, поповнювати мобільний боялися, що потім не буде такої можливості. 

Із негативного, ми також постраждали. Згодом у нас все ж дещо впав оборот через те, що деякі термінали залишилися зачиненими в торговельних і бізнес-центрах, на ринках тощо. Протягом трьох місяців ми не мали можливості їх обслуговувати та проінкасувати. Усі гроші, які були на той момент у терміналах, залишилися там на три місяці.

Крім того, у нас є термінали в Чернівецькій області. Як ви знаєте, ця область стала першим вогнищем захворюваності на коронавірус в Україні. Деякі невеликі міста в цьому регіоні закривали для проїзду, тож інкасатори навіть не могли в них заїхати. Ми надсилали листи поліцейським, які стояли на кордонах цих міст, переконували їх, що наша компанія є соціально важливою частиною інфраструктури і ми маємо забезпечувати переказ коштів цілодобово. На щастя, впорались з цим, і дуже скоро ми вийшли на попередній рівень.

Як щодо змін всередині компанії, організації роботи колективу? Чи довелося впроваджувати нові підходи у зв’язку з ситуацією у світі?

Що стосується команди, вже на другий день карантину всі перейшли на віддалену роботу і швидко навчилися працювати дистанційно. Для цього у нас були всі необхідні інструменти: Zoom, Jira, Slack. 

Зараз ми поступово виходимо з карантину і працюємо в такому режимі: три дні в офісі, два дні вдома. Це дуже вдала і зручна модель роботи, яка дозволяє співробітникам відчувати себе в колективі, підтримувати комунікації, брати участь в живих нарадах, обговорювати певні питання віч-на-віч. Водночас вона дає можливість не навантажувати офіс на 100%. Ми розробили графік, у якому працівники відмічають дні своєї присутності наперед, щоб уникнути великого скупчення людей. 

Такий графік особливо зручний для програмістів, яким потрібна тиша для написання коду. Ці два дні вдома допомагають їм працювати більш зосереджено і ефективно. Мені і колегам сподобався такий режим роботи, тож найближчим часом ми не збираємося його змінювати. 

Революційно нічого не змінилося. На щастя, жодної людини не скоротили. Ми розуміємо, що люди наш найцінніший ресурс, і ми не можемо ними нехтувати.

Що нового Ви усвідомили під час коронакризи? Чи можете поділитися деякими інсайтами?

Відпрацювавши два-три місяці на карантині, ми побачили свої слабкі місця в комунікації, в недостатньому контролі на деяких ланках розробки, виконанні певних завдань. Ми вдосконалили організаційний підхід до роботи, почали фіксувати більше задач. Завдяки карантину ми провели роботу над помилками і вийшли на якісно новий рівень. 

Крім того, карантин дав можливість переоцінити деякі речі. Зазвичай я регулярно подорожую країною, майже щотижня маю ділові зустрічі у різних куточках країни, а минулого року до червня я зовсім нікуди не подорожував. Я вважав, що під час карантину можна обмежитися спілкуванням в Zoom, по телефону та у месенджерах, але швидко зрозумів, що ці способи не дають того ефекту, який досягається під час спілкування з людиною віч-на-віч. Коли послабили карантин, я сів за кермо і поїхав країною зустрічатися з партнерами.

Ця ситуація показала, що дуже важливо підтримувати відносини з усіма партнерами і колегами. Під час спілкування наживо можна отримати більш якісний зворотній зв’язок, дізнатися про свої слабкі місця та сильні сторони. Жодна технологія цього не замінить.

Чи відкрили Ви для своєї компанії нові можливості в умовах карантину?

Під час карантину ми продовжували працювати за планом, який мали на 2020 рік. За цей рік наша мережа зросла майже на 1400 терміналів. Думаю, якби не карантинні обмеження, ми б досягли цифри 2000, але через пандемію не досягли тих показників, на які розраховували люди просто не знали, що буде з ринком і як розвиватиметься ситуація. 

Незважаючи на карантин, у 2020 році ми запустили програмний РРО — це дуже знакова річ для ринку платіжних терміналів в Україні. Річ у тому, що раніше не існувало зручного механізму, як реалізувати видачу фіскальних чеків. З 1 серпня, після важливих законодавчих кроків з боку держави, нам надали API, і ми впровадили у себе програмний РРО. Тепер всі транзакції обробляються на терміналах у режимі реального часу, видаються фіскальні чеки. Це велике досягнення, яке держава зробила для бізнесу, і ми до цього долучилися. Наші побажання почули, і врешті-решт ми отримали якісний продукт. 

Тепер наш клієнт, що сплачує через термінали, може бути повністю спокійний. Він щоразу отримує фіскальний чек, за допомогою якого можна потім перевірити кожну транзакцію в особистому кабінеті платників податків. Це додаткова гарантія для клієнта, що всі наші послуги якісні, безпечні та гарантовані.

Знаю, що минулого року Sistema інтегрувала свої термінали з державним сервісом “Дія”. Розкажіть про це. Яку нову цінність отримує користувач від цієї інтеграції?

Так, минулого року ми співпрацювали з державним підприємством “Дія”. Ця потреба виникла 28 квітня, коли набув чинності Закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. У зв’язку зі змінами законодавства ми постали перед проблемою, коли максимально допустима сума платежу через термінал самообслуговування почала становити 5000 грн (раніше 15000 грн). 

Ми розуміли, що середній чек зменшиться і ми будемо недоотримувати значну суму коштів. Для здійснення платежів на вищі суми законодавство вимагало ідентифікації особи. Згідно із законодавством, якщо супроводжувати платіж інформацією про особу платника, то максимальна сума збільшується до 30000 грн. Ми дуже довго спілкувалися з учасниками ринку, з Національним банком України, писали консультаційні запити. У відповідь нам запропонували декілька інструментів, але ми не зовсім розуміли, як з ними працювати — до тих пір як не усвідомили, що можна ідентифікувати людину за допомогою додатку “Дія”. 

Я звернувся до міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, який одразу відреагував на запит і сконтактував мене зі своєю помічницею. Вже за кілька годин ми створили робочу групу в Telegram і почали працювати. У Мінцифрі запропонували просте рішення для інтеграції шеринг документів. У результаті ми дуже швидко інтегрувалися і почали оновлювати термінали. 

Оновлення на останню версію ПО це не дуже швидкий процес на нашому ринку, але ми це зробили. Платежів поки що не дуже багато, але щодня в Україні є люди, які користуються застосунком “Дія” для оплати послуг через наші термінали. Здебільшого йдеться про поповнення карток. Сподіваюся, що в майбутньому кількість клієнтів буде збільшуватися. 

Найближчим часом “Дія” має випустити реліз, у якому буде передбачена можливість підписання документів за допомогою КЕПу (кваліфікованого електронного підпису користувача). Завдяки цьому ми зможемо приймати платежі навіть до 400 000 грн. Це суттєво розширить коло тих ринків, куди ми зможемо заходити, і тих проєктів, які зможемо запускати з партнерами. Сподіваюся, ми будемо одні з перших партнерів “Дії”, хто це протестує.

Які нові тренди з’явилися у сфері FinTech останнім часом? 

Всі тренди рухаються в бік безконтактної оплати, тому що це зручно. Два роки тому ми запустили на наших терміналах можливість сплачувати карткою. Завдяки інтеграції POS-терміналів до наших терміналів, користувач може платити телефоном, чіпованою карткою, магнітною полосою або готівкою. 

Крім того, нещодавно ми запустили цікавий проєкт в Одесі: встановили на паркоматах платіжні модулі Ingenico для безконтактної оплати. Тепер одесити можуть оплачувати паркування безконтактно вже не через POS-термінали, а через спеціалізовані модулі.

Ще один тренд Face ID, тобто можливість оплати обличчям. Нещодавно наші партнери Kasta з ПриватБанком і Visa запустили цю функцію в деяких своїх відділеннях. Ми теж збираємося впроваджувати Face ID і Touch ID, але з цими технологіями є купа нюансів. По-перше, особа не завжди правильно ідентифікується, а по-друге, у користувачів наших терміналів дуже рідко виникає потреба оплачувати обличчям. Ще ми обмірковуємо можливість голосового керування терміналом — це досить цікава річ, але не дуже сек’юрна. 

Загалом є тенденції до максимального спрощення процесу оплати, і ми теж рухаємося в цьому напрямі. Зокрема ми запустили на наших терміналах в тестовому режимі кнопку “Переказ коштів”, яка є максимально простим інструментом для оплати. З її допомогою можна ввести будь-який реквізит, і термінал визначить, що саме людина хоче оплатити. Сподіваюся, ми швидко розвиватимемо цей сервіс, і він буде приваблювати клієнтів, адже він зручний і дозволяє робити менше зайвих кроків. Чим меншу кількість кліків людина робить через застосунок, тим вища конверсія. 

Я дуже хочу, щоб усі учасники FinTech-ринку насамперед конкурували такими цікавими технологіями. Знаю, що зараз наші конкуренти встановлюють безконтактні зчитувачі карток: особа прикладає свою картку і термінал розпізнає номер, без необхідності вводити його вручну. Це зменшує кількість натискань на термінал. Ми теж реалізували цю можливість і найближчим часом будемо встановлювати такі зчитувачі.

Як на українському, так і на глобальному ринках спостерігається тренд на максимальну персоналізацію. Все будується на штучному інтелекті, який дозволяє аналізувати модель поведінки клієнта і на основі цього пропонувати інші сервіси. Наприклад, зараз дуже популярний застосунок TikTok. Він у режимі реального часу аналізує, що цікавить людину, скільки вона дивиться ролик, і на основі цих даних підбирає наступне відео. Камера зчитує обличчя людини і аналізує її реакції. 

Персоналізація і спрощення процесу користування — це реальні тренди, які присутні не лише у FinTech, а й у інших галузях. 

Іноді стає трохи страшно від того, скільки всього знає про тебе якийсь додаток, але часом це спрощує життя.

В одній із серій “Чорного дзеркала” йдеться про застосунок, за допомогою якого люди оцінюють одне одного. У кожного є свій власний рейтинг, як в Uber. Наприклад, у тебе рейтинг 4,2, у мене 4,4. Ми поспілкувалися, я поставив тобі 5 зірочок, твій рейтинг зріс. За цими рейтингами можна оцінювати, чи можна людині довіряти, яка в неї кредитна історія тощо. Ти приходиш на зустріч на співбесіду, а роботодавець вже бачить твій рейтинг: як ти навчався в університеті, як поводишся з друзями чи в ресторані, отримує інформацію про попередні співбесіди, розуміє, чи вихована людина ти, чи хам. Кожен ставить тобі оцінку, і це впливає на твій рейтинг. 

Ще кілька років тому це виглядало дуже футуристично, але сьогодні це реально починає впроваджуватися активними темпами. Думаю, що за декілька років ми теж будемо одне одному ставити такі зірочки, і це дуже сильно впливатиме на наше життя.

Чи згодні Ви з думкою, що Дніпро це FinTech-столиця України?

Так, безумовно. Найбільший банк країни ПриватБанк, Monobank — родом із Дніпра, як і Sistema. Багато людей із FinTech-ринку, з якими я спілкуюся, також звідси, хоча і живуть в Києві. 

Я навіть думав: було б круто, якби державою були передбачені окремі податкові пільги для певних регіонів. Наприклад, у Львові можна було б встановити пільги для туризму, щоб приваблювати більше компаній, на Херсонщині чи Миколаївщині — для сільського господарства, а у Дніпрі слід було б зробити пільгові податкові ставки для банків і FinTech-компаній. Ці компанії дуже впливають на ринок, задають певні тренди.

Як гадаєте, чим зумовлена ця ситуація? Чому саме в нашому місті така висока концентрація фінтех-талантів?

Напевно, так склалося історично. У Дніпрі існує певний клас інженерів, які працюють на заводах, є клас вчених, які працюють у проєктних інститутах, а є певний клас банкірів. Університети випускають людей, адаптованих до цього середовища. 

Крім того, у нашому місті дуже поважають фінанси, тут є багато фінансових груп. Люди з юнацького віку починають розвивати фінансове мислення і вчаться працювати з фінансами. Саме середовище, яке склалося роками, впливає на це. 

Чи вистачає у Вас часу на хобі? Чим взагалі живе СЕО фінтех-компанії поза роботою?

Часу, на жаль, не вистачає ніколи. Все своє життя я займаюся музикою, скільки себе пам’ятаю. Ще у студентські роки ми з групою навіть записували альбом. Коли я закінчував університет, треба було робити вибір: займатися далі музикою чи іти працювати. Необхідно було будувати сімейне життя, тож я зробив вибір не на користь музики. Незважаючи на це, вона лишилася зі мною. 

Зараз, коли є родина і робота, можна виділити трохи часу на хобі. У 2019 році я записав альбом під назвою “В перерві”. Сподіваюся, що цього року вийде ще один, вже українською мовою, і він буде більш якісний. Аранжуванням для цього альбому займається талановитий музикант і звукорежисер Костя Сахацький. В найближчі кілька місяців, у результаті колаборації з ним, світ побачить ці пісні. 

Взагалі, музика допомагає мені відволіктися від робочих питань і подивитись на них з іншого боку. Кожна людина так чи інакше схильна до творчості: хтось малює, хтось будує будинки, хтось пише коди. Усе це творчість, від слова “створювати”. Бізнес — це теж творчість. Спочатку в голові з’являється бізнес-ідея, яка далі розкладається по поличкам, потім народжується бізнес-план, після чого ти реалізуєш цю ідею, з командою чи без. У результаті ти отримуєш задоволення від того, як працює твій бізнес, як виглядає будинок, який ти збудував, або картина, яку ти намалював, або діти, яких ти виховав. Точно так і в музиці. 

Впевнений, що всі люди творчі. Деякі кажуть, що вони не творчі, але вони просто ще не знайшли свого призначення чи натхнення.

Де можна послухати Ваші пісні?

Вони є в мережі, у Spotify і на YouTube Music.

Чи читаєте бізнес-літературу? Можете порекомендувати цікаві книги?

Так, я намагаюсь читати різні книги, але бізнес-література вимагає від мене трохи більше уваги. Із останнього: “Жорсткий менеджмент: Примусьте людей працювати на результат” (Ден Кеннеді) — дуже цікава книга, яку має прочитати кожен керівник. Вона про те, що у власника бізнесу і найманого працівника абсолютно різні підходи до роботи. Якщо власник чи CEO щохвилини думає, скільки грошей він заробить і як буде працювати його бізнес, то найманий працівник — про більш побутові речі: що треба забрати дитину зі школи, відвезти її на танці, спланувати відпустку тощо. У цих людей різні світогляди, тому керівникові треба створювати такі умови для роботи найманих працівників, щоб вони більше працювали на результат. 

Зараз читаю книгу “Стратегії теж потрібна стратегія” (Мартін Рівз, Батіг Хаанес, Джанмеджая Сінха). Вона про класичні види стратегій і їх застосування в сучасному світі, де планування — це дуже невдячна справа. Сьогодні ти щось плануєш, а наступного дня вводять карантин, і всі твої плани можуть покотитися згори. Як правильно планувати в таких умовах — про все це написано в книзі. 

Ще одна цікава книжка — “До музики” (Бйорнстад Кетіль). Нещодавно прочитав її у відпустці, дуже раджу.

Яку цінність Ви вбачаєте від участі в IT Dnipro Community?

Ми є учасниками спільноти вже не перший рік, і це дуже цікавий досвід. Спілкуючись з учасниками ком’юніті, обговорюючи певні справи, я дізнаюся про світогляд інших людей, їхній погляд на певні проблеми. У нас є чати для обговорення певних питань, де можна завжди поділитися якоюсь проблемою. Якщо мені потрібно дізнатися про щось у керівників чи співробітників інших компаній, це завжди можна зробити через IT Dnipro Community. Це дуже важлива функція, тож ми збираємося продовжувати співпрацю. Сподіваюся, що спільнота буде розвиватися, адже той дух і настрій, які присутні в ком’юніті — це надихає.

 

Людмила Черник

Стежити за новинами!